Поки ми бачимо їх частіше за все у фільмах про життя американців і західноєвропейців. Але цей «буржуйський» винахід вже освоює і українські простори. Йдеться про будиночках на колесах.  Вони бувають двох типів: самохідні (кемпери), схожі на мікроавтобуси, і причіпні (каравани, автодачі, трейлери), які тягне за собою автомобіль. Ті та інші, по суті, — це більш-менш комфортабельні міні-квартири. Оцінимо їх переваги та недоліки.

Автодача: вибір — непроста задача

Будинок на колесах: плюси і мінуси. Перед власником кемпера або автодачі відкривається дивна можливість колесити по континенту, так би мовити, з квартирою за спиною. Сподобалося живописне містечко, захотілося на день-другий зупинитися в красивому місті — і ти не повинен шукати і оплачувати житло. А безквартирні, якщо вони не дуже привередливі в побуті, можуть і постійно жити в такій «рухомій нерухомості», особливо якщо її площа — біля 20 «квадратів». До речі, в таких вагончиках мешкають сотні тисяч небагатих американців. У США цим житлам привласнюють поштову адресу, а у нас — на жаль: у автокемпері прописку не отримаєш, пошту і пенсію в нього не доставлять.

Далі, якщо водієві кемпера досить мати права категорії В, то власникові автодачі доведеться обзаводитися і професійними правами, категорії Е, що дозволяють буксирувати причіп масою понад 750 кг. Якщо немає свого обширного гаража, можуть виникнути труднощі з містом на автостоянці: далеко не кожна приютить мобільний будинок, особливо якщо він — розміром з середній автобус. А спробуй приткнути його у дворі житлового будинку, та і проблема безпеки тут виникає: викрасти навряд чи хто зважиться, а ось подряпати це диво техніки або з балончиків розмалювати у хуліганів буде велика спокуса. Ще важливий недолік — кемпери «ненажерливі», витрата пального — в середньому 12 л/10 км. на трасі. А для буксирування автодачі потрібна досить потужна машина, з об'ємом двигуна від 1,6 л.

Начинка і ціна. Зрозуміло, рівень комфортабельності мобільного будинку залежить від його оснащення. Бувають кемпери і причепи з 2-ма, 4-ма і 5-тьма спальними місцями. У самих простих моделях є газова плита, шафка, умивальник, міні-холодильник. Більшість оснащені туалетами: у старих будиночках — не дуже зручні в експлуатації переносні біотуалети, в сучасних — вбудовані, з електрозмиванням. А убрання найбільш дорогих і габаритних кемперів і караванів не поступається «начинці» сучасної квартири: душ, дивани, столики, вбудовані шафи і антресолі, телевізор і dvd-установка, система газового опалювання і кондиціонер.

Ясно, що чим більше «фаршу», тим дорожче «пиріжок». Найдоступніший з представлених на нашому ринку — польський причіп Newiadow: близько $17 тис. З $25 тис. стартують ціни на німецькі і французькі кемпери Tabbert, Нуmer, Burstner, а найбільш шикарні моделі цих фірм коштують сотні тисяч євро. Звичайно, більшості українців і найдешевший автобудиночок не по кишені, але замість нового можна купити б/у— через інтернет або в автожурналах нескладно знайти кемпер за $7—10 тис., а караван — за $4—5 тис.

На що звертати увагу при виборі беушної техніки, нам розповіли експерти: Георгій Кемпа, Володимир Жваво і Олександр Башир. Отже, движок і ходову кемпера можуть протестувати лише майстри на СТО. А ось кузов і убрання ви і самі можете оцінити. Включивши плиту, переконаєтеся, що вона не «травить», інакше газ може рвонути.  Перевірте справність всіх електроприладів і системи опалювання, щільність прилягання дверей і відсутність тріщин в гумових ущільнювачах стікол. Щонайменший запах вогкості, зовнішня або внутрішня обшивка кузова, що покоробилася, означають, що він протікає і, отже, скоро може розсипатися, як картковий будиночок.

Коли він може окупитися

Новий житловий автопричіп, тим більше кемпер, окупиться, коли рак свисне. Інша справа, якщо обзаведетеся бувшою у використанні автодачею, скажімо, за $5 тисяч (по курсу $/7,6 грн. це — 38 тис. гривень). Такі витрати себе виправдають, причому тим швидше, чим інтенсивніше експлуатувати це придбання.

Скажімо, сім'я з 3 чоловік їде до Криму на 3 тижні. На жаль, на квитках вона нічого не заощадить. Підвантажений причепом автомобіль по дорозі туди-назад спалить близько 200 літрів бензину, що при ціні А-95 в 6,2 грн./л виллється в 1240 грн. — по 412 грн. на їздця: вважай, вартість купейних квитків. Але! Якщо замість того, щоб винаймати на Південнобережжі 1-кімнатну квартиру за 250—300 грн. в добу, наші курортники «пришвартуються» в кемпінгу, платитимуть за стоянку лише 10 грн../добу і житимуть в автодачі, вона заощадить 5—6 тисяч гривень їхнього бюджету.
Взимку ту ж сімейку відправляємо на тиждень покататися на лижах до Карпат. Будучи позбавленою від потреби знімати житло за 200—300 грн. в день і, скажімо, добиратися до підйомника на «візнику» (30—50 грн./день), наша трійця заощадить 1600—2450 грн. За вирахуванням 10 грн./добу за стоянку в Києві, автодача збереже за рік 3—5 тис. грн. і, відповідно, окупиться за 8—12 років. І менше ніж за 3 роки виправдає себе як постійне житло. Адже зняти гостинку в столиці коштує від 1500 грн./міс., а якщо жити в автобудинку, то витрати на газ для його обігріву і приготування їжі, плюс електрика, обійдуться всього в 3600 грн. за рік.

Особистий досвід: торгівельний кіоск, квартира в лісі і дача

Ми знайшли людей, які використовували автодачі не зовсім або абсолютно не за прямим призначенням.

Кримчанин Віктор Шмигленко обзавівся старим автофургоном в 2003. «І відразу став працівником громадського харчування, — посміхається він. — За $1,5 тис. узяв цю «будку», ще $400 пішло на закупку гриля для курей і кулера для охолоджування напоїв. Друг-художник безкоштовно розмалював будиночок персонажами з «Бременських музикантів», а я сам пригвинтив до нього консолі і поставив на них музичні колонки і відик, на якому запускав тих самих «музикантів» і інші улюблені радянські мультики. Ще близько $150 витратив на покупку 3 пластикових столів і 10 стільців. Так у мене вийшов торгівельний кіоск у поєднанні з міні-кафе. Приткнув його на ЮБК: домовився із замдіректора парку, але дозволів від санстанції, пожежників і податківців не було. І коли хтось з них з'являвся на горизонті, «радіо» — такі ж, як я, «бізнесмени» — тут же по ланцюжку попереджало про небезпеку. Гриль і кулер — всередину фургона, і без проблем. А «навар» був хороший, по $100—120 в день, так що за 4 місяці курортного сезону я заробив і на річну оренду квартири, і на прожиток».

Киянка Світлана Щеглова згадує: «Торік чоловікові довелося працювати за містом. Ми одного дня виїхали туди на своїй автодачі, та так і залишилися в ній зимувати всією сім'єю. А що, за площею вона — як 1-кімнатна квартира, більше 20 кв.м., є холодильник, плита, душ і газовий обігрівач. Ми і не мерзнули, і не голодували, а діти (3 і 7 років) взагалі в захваті були: ліс, свобода — гуляй не хочу».

«Зробив пересувну дачу стаціонарною, — ділиться досвідом Ярослав Проценко. — Доки грошей на споруду будиночка немає, на ділянці я лише забор поставив. Привіз туди старий автотрейлер, зняв колеса, щоб не викрали, і на вихідні в нім живу. Є двоспальне ліжко, телік, холодильник, газова плита і умивальник — а що ще для комфорту треба?»